20 червня на Козацькі могили почали прибувати перші гості.
Рівненчани, уже традиційно діставалися до табору возами та верхи на конях, як колись робили наші славні предки-козаки.
Рівненські амазонки-козачки теж не ликом шиті!
22 червня увесь гурт успішно дістався до табору та радо був зустрітий громадою.
Не зважаючи на заяви про те, що цьогоріч відзначення 363 річниці буде проходити скромно, українці, сколихнуті останніми подіями, потужними струмками, від малого до старого стікалися у нашу велику національну святиню – Козацькі могили.
Діставався хто як міг:
хто й пішки,
хто на велосипедах,
хто на моторизованих залізних конях,
а хто й верхи на татові
За давній звичаєм усе розпочалось зі спільної молитви. Богослужіння та Вселенська панахида розпочалась у Георгіївському храмі за участю Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета.
Урочиста хода до пам’ятника українським козакам та селянам, покладання квітів до пам’ятника героям Берестецької битви
На відміну від попереднього року, вшанували нас своєю увагою й політики
І варто зазначити, що люду таки, направду було багато.
Файних забав вистачало і дорослим і дітям.
А якщо стомився маленький козачок, то мамине плече завжди підтримає!
А це наші Українські дівчата! Гарні й бойові!
Козаки, ніби теж нівроку.
Біля сцени зібралися люди послухати виступи архирейського та аматорських хорів.
Проте, війна війною, а їстоньки й питоньки теж хочеться!
Крамничок із сувенірами теж вистачало.
Ну й на останок ще декілька фото.
