Відзначення 360-ї річниці Берестецької Битви, 2011 рік

Останні приготування

24 червня у с.Пляшева почали з’їжджатись перші учасники вшанування 360 річниці Берестецької Битви. Розбили свої табори реконструктори.  Рівненчани приїхали на возах з самого Рівного – добирались 2 дні на конях як колись робили козаки. Почали з’їжджатись вантажівки, автобуси обозу і таборового обладнання. Ввечері товариство збиралось біля вогнів. Гриміли гармати, козаки гомоніли і затягували журливих пісень. Усі готувались до суботнього і недільного відзначення битви. Основний наплив людей планувався на неділю, але і у суботу мало приїхати пару тисяч туристів.

День перший

Субота, 25 червня 2011р. була робочою тому не всі заявлені учасники мали змогу приїхати. Але на ранок уже таборами стояли Показовий табір – Січ Козацького Стрілецького Братства, табір рівненських козаків, дитячий табір, табір реконструкторів і відпочинковий козацький табір розкинулись на території півтора кілометри навколо Музею Берестецької битви. З обіду будували на території 2 сцени. Одну біля входу в Музей, майже навпроти Свято-Георгіївського храму, а другу для озвучення реконструкції битви у відкритому полі попри річку Пляшівку.

Хочу написати про скромний вклад Козацького Стрілецького Братства у відзначенні 360 річниці Берестецької Битви. Підготовка велась майже рік під керівництвом Володимира Перчука Гарматного. Враховували досвід роботи минулих років. 23-24 червня на полі звели Козацьку укріплену Січ з частоколу. На сторожову вежу витягнули гармату і 60 кілограмовий дзвін. Підняли жовто-блакитний прапор і прапор Козацького Стрілецького Братства.

В Січі, розставили гармати, козацький бойовий віз і великий козацький намет. Облаштували місця для роботи з дітьми – щити для вправляння з метання сокир і ножів, стріляння з пневматичної зброї, облаштували місце для стрільби з луків. Встановили польову кухню, бочку з водою, 300 літровий казан, розгорнули 2 польові намети, один для служб табору другий як їдальню. Заготували камаз дров на свій і навколишні табори, Розбили через річечку наметове містечко. Привезли і встановили електро-генератор.

В показовому таборі – Січі працювало 5 команд. Команда Волиньобленерго допомагала з встановленням частоколу Січі й генератора, МНС помагали наметами, та польовою кухнею, команда „Української народної молоді” від закладки табору і до повного його згортання забезпечувала допомогу на кухні, в господарських питаннях, керівник молоді Захар Ткачук перебрав на себе функції екскурсійного гіда по табору. Представники Вінницького полку ім. Івана Богуна вели осавульську службу, яка забезпечила належний порядок на території та довкола табору. Гарматний підрозділ Козацького Стрілецького Братства забезпечував роботу зі зброєю в середині табору, гарматні салюти, роботу з дітьми біля стендів стрільб з лука, пневматики, відливання куль, карбування пам’ятних монет і інше.

Основна ж частина Козацького Стрілецького Братства займалась гостями, прийомом зарубіжних і українських делегацій, співпрацею з Музеєм Поля Берестецької битви. Своїм коштом харчували усіх задіяних у роботі табору а також офіційні делегації, та й просто тих хто зголоднів.

Наказний отаман відзначення 360 річниці Берестецької Битви – Володимир Перчук Гарматний. Один з ініціаторів і організаторів усіх заходів по відзначенню Берестецької Битви. Відповідав за розробку положень, отримання дозволів, співпрацю з Рівненською і Волинською ОДА, МНС, Музеєм Берестецької битви який очолює Леонід Галабуз, співпрацю з реконструкторами (керував відтворенням епізоду Берестецької битви знаний в Україні реконструктор Олекса Руденко), підготовкою, встановленням і функціонуванням Січі.

Олександр Сокур разом з Волинським і Рівненським ОДА розробляв положення про дитяче таборування, організовував і очолював дитячий табір.

Сергій Климчук – комендант табору, допомога в організації Січі, робота з гостями, прийом делегацій.
Анатолій Олексюк і кандидат в члени Братства Олесь Ворона – обоз.
Микола Чернота (старший) – встановлення табору, робота з гарматним підрозділом.
Микола Чернота (молодший), Всасиль Павлось, Вадим Козир, джура Тарас Перчук – гарматний підрозділ, робота з дітьми, робота з гостями, встановлення табору.
Соломія Іськів – допомога в підготовці, фото зйомка, показова стрільба з рушниці, робота з гостями, співпраця з іншими організаціями.
Віктор Федосюк забезпечення роботи обозу, прийом делегацій.
Всеволод Іськів – речник.

25 червня з 12 години у табір потягнулись курені з дитячого табору на вправи зі зброєю. Приймав делегацію Володимир Перчук. Він привітав молодь у козацькому таборі, разом з Олександром Сокуром розказували історію цього поля історію Берестецької битви, розказували про наших славних прадідів козаків про тактику ведення війн, проводили екскурсію по табору розповідаючи про козацький побут на війні, розказували і показували як тоді усе працювало, і те що написане у підручниках оживало.

О 13 годині колона козаків від Січі з прапорами урочистою ходою попрямували до площі перед музеєм Берестецької Битви. Тут до козацької колони долучилась Офіційна делегація Представників Куркового Братства з Польщі (Тухоля і Гданськ). Разом колись воюючі сторони понесли квіти до пам’ятника Козакам. Вклонились, віддали почесті і шану загиблим у Битві, салютувала гармата з Січової вежі.

У післяобідню пору біля козацької Січі товариство Бойового Гопака демонстрували показові виступи рукопашного бою, ходьби по розпеченому вугіллю і битому склу. Осавульська служба демонструвала елементи сучасних бойових мистецтв.

На вечір гарматний підрозділ братства викотив на поле перед Січчю усі гармати. Козацький бойовий віз з табору допомагали викочувати усі бажаючі. Як тільки стемніло козаки дали почерговий залп з усіх гармат а з другого боку річечки „Рівненський театр вогню” розпочав своє шоу. Під кінець показу у небо злетів салют феєрверк запаливши напис річниці Бою під Берестечком -360.

ДЕНЬ ДРУГИЙ

На ранок 26 червня усе закрутилось. Маса гостей – туристів у таборі і під час святкової літургії, після покладання квітів до пам’ятника усі приходили подивитись на козацьку Січ.

Козаки провели козацьке коло за участю усіх бажаючих. Прикарпатська Січ Українського козацтва приймала у свої лави молодих козаків.

Потім у Січ зібралися усі отамани на козацьку раду. З козацького намету пролунав гімн України і Січові ворота закрились. Рада тривала близько півтори години. Рішення які були прийняті будуть оприлюднені згодом.

Після Ради Січ знову відкрила свої ворота усім бажаючим а о 16:00 усі табори опустіли – почалась реконструкція – відтворення епізоду Берестецької Битви.

По завершенні битви гості почали роз’їзд жатись, сотні автобусів прямували в усі куточки України. Реконструктори згортали свій табір наступного дня, у понеділок. МНС згорнули свої намети і польову кухню. Згортали у понеділок табір і Козацьке Стрілецьке Братство. Розбирався намет, кожна гармата лягала у шкіряний чохол, козацький бойовий віз розібрали і все завантажили на вантажівку. Чи не найвагомішу роль в допомозі згортання табору мала наша молодь – справжні козаки „Української народної молоді”. Усю територію почистили від сміття. Табір з частоколу закрили він простоїть ще до вівторка а там і його розберуть працівники Волиньобленерго і складуть у музеї щоб наступного року Січ виросла знову.

Автор статті: Соломія Іськів,  Прес-секретар Козацького Стрілецького Братства

За матеріалами сайту http://bratkozak.com.ua