Будинок школяра

Історія Берестечківського будинку школяра

Будинок піонерів у м. Берестечко було відкрито ще до війни, у 1939 році, але архівні документи не знайдені.
Перша документальна згадка про Будинок піонерів – це червень 1948 року.
Приміщення, в якому розташувався Будинок піонерів знаходилось по вулиці Низькій, 5, м.Берестечка. На той час — це був досить гарний будинок: цегляний, з шиферним перекриттям, великими вікнами. У чотирьох просторих кімнатах займались гуртківці.
Директором була Баннікова Ніна Іванівна.
При Будинку піонерів діяли такі гуртки: технічні, шашковий, шахматний, танцювальний, хоровий, гурток вишивки.
Будинок піонерів на той час був центром учнівського дозвілля, проводив спортивні та піонерські зльоти, концерти. Творчо працювали технічні гуртки, зокрема, авіамодельний. Славився на всю округу домбровий оркестр під керівництвом Ксьондзика Григорія Максимовича (інвалід війни, без обох ніг), але надзвичайно талановитого і творчого наставника. В оркестрі налічувалось до 50 дітей. їхні виступи знали і любили за межами району.
Після адміністративного перерозподілу у 1959 році Берестечківський район було ліквідовано і приєднано до Горохівського району. В цьому ж році
Будинок піонерів набув статусу міського, а його директором призначена Воляник Поліна Максимівна.
У травні 1963 року заклад переводять у інше приміщення, поскільки стараннями історика Філіповича Г.С. було зібрано величезний матеріал з історії міста і місцева влада вирішила віддати будинок під історичний музей.
1 травня 1963 року у місці з величезними почестями відкривається історичний музей, а Будинок піонерів переводять у приміщення по вулиці Горького 1.
З травня 1964 року Будинок піонерів очолює Рузак Марія Лазарівна. В цей період дозвілля школярів міста стало змістовнішим і цікавішим.Було відновлено роботу домбрового оркестру, активніше стали працювати технічні гуртки під керівництвом Серединського Василя Антоновича та хоровий гурток, яким керував Дрина Григорій Маркіянович.

Збереглися неодноразові нагороди за зайняті призові місця на обласних змаганнях з автомодельного спорту (1 місце), судномодельного спорту з класу військових кораблів (3 місце), авіамодельного спорту (2 місце) у області.
З виходом на пенсію Рузак М. Л. у вересні 1973 року директором прийшла працювати Новікова Аполлінарія Мойсеївна, яка присвятила позашкільній роботі 20 років. За ці роки Будинок піонерів став для школярів місцем активного відпочинку, а-також виявленням талантів. Прекрасні здобутки мали гуртківці технічних гуртків під керівництвом таких талановитих наставників, як Серединський Василь Антонович, Шиманський Іван Антонович, Парфанюк Василь Володимирович.
Але приміщення, у якому знаходився Будинок піонерів, було дуже старим і не пристосованим для роботи з дітьми.
І лише у 1983 році дітвора одержала нове приміщення по вул.. Незалежності, 3, яке належить їм понині.

Після проголошення Незалежності України у 1991 р. Будинок піонерів згодом було перейменовано на Будинок школяра, а в лютому 2012 р. – на Буд инок дитячої та юнацької творчості
У липні місяці 1992 року директором було призначено Фридинську Марію Леонтіївну, а методистом – Сікорську Інну Михайлівну.
Загальна площа приміщення – 410 м кв., а площа приміщень для занять -385 м кв..
В даний час тут є кабінет директора, методичний кабінет, лекційний зал, виставочний зал, майстерня, дві гурткові кімнати, гардероб, санвузол, котельня.

Будинок школяра
Scroll to top