Ранньослов’янське курганне поховання ІХ-ХІ ст.
За легендою тут пізніше поховали сестру князя Олександра Пронського Маруху і насипали на кургані могилу висотою 12 метрів.
Місцеві жителі називають курган “Маруха”.
У середині ХІХ ст. на його вершині стояла каплиця.
Із журналу Tygodnik Illustrowany 1897 Nr 27-52_INF 31 Str. 615 дізнаємося.
На захід, неподалік від Берестечка, під лісом височить могила заввишки кільканадцять ліктів, уся нині покрита старими деревами, які її захистили від знищення в м’якому ґрунті. Це найвища точка місцевості, яка відкриває погляду широкий і далекий краєвид, що сягає до рівнин Галичини.
На вершині могили стоїть каплиця на чотирьох колонах із гострим ґонтовим дахом; колись тут була статуя Матері Божої. Ця споруда свіжа, збудована приблизно у шістдесятих роках [мається на увазі 60-і роки 19 століття] цього століття. Вона присвячена пам’яті Марухни Пронської.
