Пам’ятка архітектури XVII століття, каплиця святої Теклі розташована на відстані близько кілометра від західної околиці міста Берестечка, на невисокому насипному кургані, що височіє серед широкого поля.
Відомості історичних та літературних джерел про пам’ятку вкрай скупі і, як правило, зводяться до коротких згадок про неї та викладу легенди, пов’язаної з причиною її спорудження. Письмові архівні матеріали не виявлено, що пояснюється тим, що каплиця, власне, не використовувалася для культових відправ і не належала до берестечківської римо-католицької парафії.
Легенди та перекази
Легенда, що оповідає про історію зведення каплиці, має таке змістове наповнення.
У 1658 році, під час одного з жорстоких татарських нападів, від яких у середньовіччі Волинь постійно потерпала, татари захопили велику кількість бранок (ясир) і гнали їх до Криму. Шлях орди пролягав повз Берестечко. Переобтяжене здобиччю татарське військо було повільним та неповоротким. Особливо вразливими татари ставали під час переправ через річки та болота. Цим фактом скористалась місцева громада. Атакувавши татар, збройні загони перегородили їм шлях для відступу, маючи намір звільнити ясир. Відчуваючи близьке визволення, полонянки підняли повстання. Татари, не бажаючи втрачати здобич, вирізали беззбройних невільниць. За одними свідченнями, загинуло кілька сотень осіб , за іншими — їхня кількість сягала п’яти тисяч . Назву каплиці іноді пов’язують з іменем однієї із загиблих бранок — Теклі, що очолила повстання. Тіла вбитих було зібрано на полі й поховано у спільній могилі, над якою насипали курган, а згодом(у 1698 році) на ньому звели каплицю з фігурою святої Теклі. Могилу-курган, де поховані замордовані черниці, у народі стали називати “Свята Текля”. Висота кургану 3,5 метра.
Історія та архітектура
У контексті легенди, важливо звернути увагу на той факт, що у цей період (кінець 17 століття), у Берестечку не було монастиря. Тож, якщо серед полонянок були черниці, то татари пригнали їх із іншого населеного пункту.
Щодо назви самої каплички на честь настоятельки черниць Теклі, то Бандрівський Микола Стефанович (український археолог, історик, доктор історичних наук, професор) у своєму дописі схиляється до думки, що каплиця була збудована, скоріш за все, не на спогад про “жертви татарського нашестя”, а на прославу рівноапостольної святої Теклі. Вчений зауважує, що святу Теклю на Західній Україні віддавна дуже шанували (перейти до публікації).
Зауважимо, що відкидати факт про татарський набіг теж не варто, адже саме на кінець 16 та початок 17 століття вони були доволі частими. Про це свідчать числені дослідження та наведені у них аналізи історичних документів. Зокрема, у праці В. Атмаманенка “Нариси воєнно-політичної історії України” зазначено:
[…]найбільшої частоти татарські вторгнення на Волинь досягли у другій половині 70-х рр. XVI ст., а на
їх кінець припадають найбільші руйнування та спустошення […].Друга така хвиля припала на кінець другого десятиріччя XVII ст.
У цьому ж дослідженні знаходимо цікавий факт:
В 1578 p., коли татари, за висловом автора Острозького літопису «Острога добували і мало не добули», з Берестечка на них ударив кн. Олександр Пронський та переслідував їх аж до Заслава. Йшлося, очевидно, не про ті татарські загони, які стояли під Острогом, а про розіслані звідти для захоплення ясиря.
Щодо дати, зазначеної в легенді (1658 рік), жодних підтверджень про напад татарського загону на Берестечко саме цього року в історичних джерелах не виявлено. На жаль, точнішої дати подій, описаних у легенді, наразі не встановлено, що ускладнює визначення часу спорудження каплиці.
Дата XVII століття, що фігурує у довідниках , не видається більш обґрунтованою, ніж більш рання — XVI століття, запропонована в одній з праць .
У будь-якому разі каплиця не могла бути збудована в період домінування в Берестечку аріан (социніан), тобто з 1595 по 1648 рр . На це може вказувати статуя святої Теклі, встановлена під склепінням каплиці, що свідчить про очевидне римо-католицьке походження пам’ятки. Крім того, елементи готики в архітектурному вигляді споруди (стрілчасті арки, вазони-акротерії на фронтонах, близькі до мотивів готичних амортиментів, загальна спрямованість форм угору) можуть слугувати вагомою підставою для прийняття більш ранньої дати спорудження — XVI століття. Зауважимо, що у другій половині XVII століття готичні риси в архітектурі західноукраїнських земель могли б видаватися невиправданим атавізмом.
Із реставраційного проекту 1977 року, дізнаємося:
Каплиця являє собою цегляний квадратний ківорій, перекритий чотиригранним шатровим дахом. Між чотирма квадратними у перерізі пілонами були перекинуті арки стрілчастих обрисів. Стіни споруди увінчував антаблемент, що складався з гладкого фриза і профільованого карниза. Над фасадами споруди здіймалися злегка вигнуті трикутні фронтони, по кутах яких і на вершинах були встановлені білокам’яні вазони (втрачені наприкінці XIX — на початку ХХ століття). Під хрестовим склепінням каплиці містився круглий цегляний п’єдестал, що, очевидно, слугував підніжжям для скульптури святої Теклі, якій і була присвячена каплиця. Високе дерев’яне шатро, вкрите оцинкованим залізом, увінчував залізний хрест на кулі .
Історія каплиці у світлинах
Літографія Наполеона Орди, 1877 рік
Акварельна ілюстрація 1890-і роки.
Фото періоду 1890-1910-х років
Судячи зі стану каплиці, це фото було зроблено у період між 1890 і 1910 роками. Адже, її вигляд і оздоблення більше відповідають тому, що зображено на акварелі вище. На фотографіях 1920-х років(дивитись нижче) усе декорування вже втрачено. Автор фото невідомий.
Фото періоду 1920-30-х років
До 1920–1930-х років належать дві фотографії, що зображують Теклівську каплицю у ще більш зруйнованому стані, ніж це видно на попередній акварелі
На той час вазони на кутах і вершинах фронтонів зникли, шатер ще більше обвалився, цегляна кладка, позбавлена тиньку, виглядала значно вивітреною.
Фотокопія креслення плану фасаду, 1949 рік
Автор фото 1 П. Гуковський, 1969 рік; автор фото 2 В. Ващенко, 1970 рік
Із реставраційного проекту 1977 року, дізнаємося:
Згодом, у 1960-х роках, каплицю знову ремонтували. Цегляну кладку вкрили цементним тиньком і побілили.
У документі не вказано роки проведення ремонтних робіт. Однак, судячи із вигляду каплиці на фотографіях 1969 та 1970 років, ремонтні роботи або не проводилися, або були виконані неналежним чином.
Ураган 1976 року
Навесні 1976 року, під час ураганного вітру, каплиця, була зруйнована.
 |
| Рисунок 1. Каплиця святої Теклі, 4 вересня 2011 рік |
 |
| Рисунок 2. Каплиця святої Теклі (реконструкція після урагану), весна 1976 рік |
|
| Рисунок 3. Каплиця святої Теклі, рік не відомий |
 |
| Рисунок 4. Зарослий бур’янами курган святої Теклі |
 |
| Не кращий вигляд має й сама капличка. Від дощів, снігу й морозів стіни позатікали, пооблітала штукатурка, змилась вапняна побілка |
 |
| Дах каплиці, покритий глиняною черепицею, теж бажає кращого, як і його оздоблення… |
 |
 |
| Знівечене лице скульптури жінки на кургані святої Теклі |
 |
| Геть розбита ліва рука, сильно пошкоджений плащ та права нога монахині!!!… |
 |
 |
 |
 |
| Радянська та українська охоронні таблиці |
 |
| Знизу під курганом ще один охоронно-іформаційний знак – бетонний стовпець із аналогічною інформацією |
 |
| Біля понівечених ніг Теклі хтось поклав скромні польові квіти… |
 |
| Склепіння каплички на вигляд ще достатньо міцне |
6 thoughts on “Курган та каплиця св.Теклі”
Comments are closed.
Chekaemo! Chymosx dopomogty mozhu??
Надіслав Вам на електронну пошту лист.
Chytayutx bagato. Ya tak dumayu. Komentuyutx malo. A scho tut mozhna prokomentuwaty. Dity gralysx. Ne podumaly. Ne nawcheni. Try kopiyky z kozhnogo zhytelya i kaplychka yak nowa. A sayt i stattya garni. I potribni. Ne zupynyaytesx
Дякую. Готую до опублікування Мурований стовп та Маєток пана Рінчинського
Дуже хороша ідея! Так тримати.
Особисто мені цікаво було почитати історичні довідки про наше містечко. Дякую.
Дякую, Анжела! У мене таке враження, що тільки ми із тобою той сайт і читаємо… На жаль…