За переказами берестечківських старожилів, підрозділ Українських січових стрільців чисельністю до 50 осіб увійшов у місто 22 травня 1919 р. Слідом за ними у Берестечко увірвались польські війська. Українські воїни маючи гостру нестачу набоїв та зброї, були змушені здатися у полон. Один із воїнів, рятуючись, забіг на подвір’я місцевого православного священика з проханням про порятунок. Але […]
Упродовж усієї історії, Волинь завжди була батьківщиною для представників різних національностей: українців, поляків, євреїв, чехів, німців, караїмів, вірменів, ромів, та інших. Їх спільний культурний внесок сформував сучасний образ Волині, зробив її такою, яку ми її знаємо сьогодні. Особливу роль у формуванні самобутності регіону відіграли поляки. Вони внесли значний вклад у становлення Волинського краю, загалом, та […]
На жаль слово історія все частіше стає придатком до новомоднього слова туризм. А ми дійсно маємо унікальний її пласт на теренах Волині. Саме цей пласт допомагають підняти з глибин землі археологи. Одним із таких одержимих історією свого краю був відомий археолог Ігор Кирилович Свєшніков. Ігор Свєшніков з одержимістю займався розкопками поля битви під Берестечком. Як […]
Меморіальний комплекс споруджено у 1980 році(Автор – Савчук О.К.) на честь воїнів загиблих у війнах, що відбувались на території Берестечка у різні періоди. А саме: національно-визвольній війні під проводом Богдана Хмельницького(1651) громадянській війні(1920) другій світовій війні(1944) 12 липня 2023 року на Меморіалі Слави відбулося освячення стели загиблих Героїв російсько-Української війни.
3 червня німецькі війська зайняли м. Берестечко.8 серпня 1941 року у містечку було розстріляно 300 євреїв. Приблизно тоді ж був створений юдендрат, а у жовтні 1941 – гетто. Саме сюди було доставлено усе єврейське населення із округи. Місцем розташуванням гетто став сучасний район Берестечківської музичної школи (колишній єврейський храм – Синагога). Гетто тягнулось від школи, […]
Історична довідка Вся Волинська земля, і, зокрема, Берестечко, багато лиха зазнали від своїх ворогів, особливо татар. Татарські наскоки були часті спустошливі. Озброєні луками, кривими шаблями, ножами, зрідка і мисами, татари на своїх степових конях легко переносились через неосяжні степи. Полон (ясир) – головна здобич татар, а, обливо хлопчики і дівчатка. Для цього кожен татарин брав […]
Трохи на південний захід від Теклівської каплиці, серед польової пустоти здіймається масивна (навіть із далеку зрозуміло що це так) споруда у вигляді зрізаної піраміди. Це усипальниця князя Олександра Фрідріховича Пронського або як її називають місцеві жителі – “Мурований стовп”. Від кургану святої Теклі монумент знаходиьтся десь за метрів 500–600. До нього веде добре проторована хурами, […]
Курган «Маруха» ІХ-ХІ ст.Тут пізніше поховали сестру князя Олександра Пронського Маруху і насипали на могилі курган висотою 12 метрів. У середині ХІХ ст. на його вершині стояла каплиця. Старі люди кажуть, що раніше можна було внизу побачити велику печеру, довгі ходи якої вели до храмів міста Берестечка.
